Зрада генерала Гакса у «Зоряні війни: Сходження Скайвокера» тривалий час залишалася одним із найменш пояснених сюжетних поворотів фільму. Комікс «Зоряні війни: Падіння Кайло Рена» розкриває особисті й політичні причини, через які Гакс таємно почав передавати інформацію Опору. Події твору розгортаються між «Зоряні війни: Останні джедаї» та «Зоряні війни: Сходження Скайвокера».
Комікс написав Чарльз Соул, а над ілюстраціями працювали Вілл Слайні та Guru-eFX. Окрім сцени бійки Кайло Рена в коридорі, він детально показує події, що підштовхнули Гакса виступити проти Верховного лідера.
Битва біля Гетзал-Прайм і приниження Гакса
До битви біля Гетзал-Прайм Кайло Рен наказує генералу Гаксу та адміралу Енріку Прайду залишити особисті суперечки й зосередитися на інтересах Першого порядку. Однак напруження між трьома офіцерами вже було значним, а події битви лише поглибили конфлікт.
Під час атаки Прайд вирішує прорватися крізь оборону гетзаліанців, попри очевидний ризик. Гармати дредноутів виходять з ладу, тому невдача зі знищенням щитів могла коштувати Першому порядку багатьох кораблів і значної частини флоту. Попри це, рішення Прайда спрацьовує: його сили пробиваються крізь оборону.
Кайло Рен винагороджує адмірала за успіх, підвищуючи його до верховного генерала. Для Гакса це стає приниженням. Його побоювання щодо небезпеки атаки виявляються не приводом для визнання обережності, а ще однією причиною поставити його нижче за Прайда.
Після битви жорстоке поводження Кайло з Гаксом не припиняється. Верховний лідер уже раніше вступав із генералом у конфлікти, а тепер його зневага лише посилює образу. У результаті Гакс починає таємно передавати Опору відомості про Перший порядок.
Зрада Гакса як симптом кризи Першого порядку
Рішення Гакса допомогти Опору має саморуйнівний характер, але комікс показує: воно виникає не лише з особистої помсти. Його образа стає наслідком системи, у якій військова сила не підкріплена стабільним керівництвом і політичною легітимністю.
Перший порядок успадкував від Імперії зосередженість на централізованій військовій владі, однак не має політичних основ, які підтримували режим Палпатіна. Організація володіє технологіями, здатними залякувати цілі зоряні системи, але залежність від централізованої зброї водночас робить її вразливою. База Старкіллер знищила систему Госніан, проте невдовзі сама була зруйнована.
Нестабільність помітна й у самій верхівці Першого порядку. Сноук контролює Кайло Рена, Кайло обурюється владою Сноука, а Гакс ненавидить Кайло. Офіцери нижчих рангів змушені діяти в дедалі більш ірраціональній ієрархії, де накази визначаються не спільною стратегією, а страхом, суперництвом і боротьбою за вплив.
Втеча Фінна також демонструє, що індоктринація не здатна гарантувати абсолютну відданість. Перший порядок має величезну вогневу міць, але потерпає від слабкої взаємодії між лідерами, гострих внутрішніх конфліктів і влади, заснованої переважно на страху та військовій перевазі.
Тож зрада Гакса постає водночас особистою помстою Кайло Рену й наслідком ширшої кризи. Здатний генерал вирішує поставити на карту все через приниження та ненависть — і саме це показує, наскільки неспроможним Перший порядок виявився у створенні стабільного керівництва, здатного об’єднати підлеглих не лише страхом, а й переконливою метою.
