Telltale Games прославилася епізодичними іграми, у яких сюжет, діалоги та рішення гравця були важливішими за бійки й складні ігрові механіки. Зазвичай такі проєкти поділяли на п’ять або шість епізодів, а вибори гравця впливали на дії персонажів і розвиток історії. Компанія припинила роботу у 2018 році, однак її каталог і досі залишається одним із найпомітніших в історії сюжетних ігор.

Цей рейтинг охоплює не лише інтерактивні оповіді, а й традиційні пригодницькі ігри з головоломками, де потрібно використовувати предмети з інвентарю. Саме поєднання цих двох напрямів показує, що найкращі роботи Telltale не були простими варіаціями однієї формули.

Гра Telltale про Вартових галактики вийшла за чотири роки до однойменного проєкту Square Enix, але часто залишається в його тіні. Водночас її історія виявилася щільнішою та несподіванішою, ніж можна було б очікувати від супергеройської гри, зосередженої на боях.

Уже початок чітко дає зрозуміти, що перед гравцем не переказ фільмів. Вартові галактики вбивають Таноса з пістолета — сцена, яка одразу задає альтернативний напрямок сюжету. Гра не намагається відтворити кіноверсію подій, а вибудовує власну історію з іншими акцентами та несподіваними рішеннями.

Ця гра стала довгоочікуваним продовженням «Sam & Max Hit the Road», випущеної 1993 року. Гравці керують Семом і Максом — детективами, які розслідують химерні справи в незвичних місцях.

Епізодична структура тут працює особливо вдало. Кожен епізод розповідає окрему завершену історію, але водночас зберігає наскрізні жарти й повторювані комедійні мотиви. Завдяки цьому гра не розпадається на набір незалежних пригод: кожна частина має власний фінал, а спільний гумор підтримує відчуття цілісної подорожі.

Пізніше гру перевидали в оновленому вигляді. У ремастері змінили озвучення, а деякі старі жарти піддали цензурі.

Для проходження «Tales from the Borderlands» не обов’язково мати попередній досвід із серією Borderlands. Гра використовує знайомий світ, але робить ставку не на стрілянину: бойових сцен тут небагато, тоді як основну увагу приділено сюжету, персонажам і комедійним ситуаціям.

Гумор часто будується на абсурді. В одній сцені персонажі вдають, що стріляють одне в одного, а в іншій відбувається розмова з постійним повторенням слова «bro», яка зрештою виявляється такою, що взагалі не відбулася. Такі епізоди добре демонструють, чим гра відрізняється від звичайного бойовика у всесвіті Borderlands.

Гра передусім розрахована на шанувальників телесеріалу «Гра престолів». Гравці відвідують знайомі місця, взаємодіють із відомими персонажами, а більшість конфліктів розв’язують не в бою, а під час розмов і складних політичних рішень.

У грі звучать голоси акторів серіалу, зокрема Пітера Дінклейджа, Емілії Кларк, Лени Хіді, Кіта Гарінґтона та Наталі Дормер. Гравці керують членами однієї родини, яких доля розкидала по ключових місцях Вестеросу. Завдяки цьому історія розгортається одразу в кількох сюжетних осередках і дає змогу побачити події з різних боків.

«Tales of Monkey Island» створювали люди, які не працювали над оригінальними іграми серії. Її перший епізод виглядає слабшим за наступні й значною мірою покладається на впізнавані елементи попередніх пригод. Проте з кожною новою частиною гра помітно вдосконалюється.

Поступово епізоди стають дотепнішими, сюжет — упевненішим, а фінал дає серії розважальне завершення. Пізніше оригінальний сценарист Рон Ґілберт створив нову гру Return to Monkey Island. Її зв’язок із творцем першоджерела беззаперечно додає ваги, однак у цьому рейтингу саме «Tales of Monkey Island» вважають веселішим фіналом пригод.

Гра заснована на коміксах Fables і переносить гравців у світ, де казкові персонажі насправді існують, але таємно живуть серед звичайних людей. Головний герой — детектив, якому доводиться розслідувати злочини в цій прихованій спільноті.

Попри казкове тло, «The Wolf Among Us» не перетворює його на пародію. Це серйозна детективна історія, у якій знайомі образи постають у похмурому та дорослому контексті. Саме контраст між фантастичними персонажами й кримінальним розслідуванням став однією з головних переваг гри.

У 2018 році нова компанія придбала назву Telltale та більшу частину каталогу студії. Після цього оголосили про відновлення планів щодо «The Wolf Among Us 2», що позитивно сприйняли шанувальники.

Продовження гри Telltale про Бетмена, випущеної 2016 року, робить ставку на наслідки рішень гравця. На відміну від більш орієнтованої на дії «Бетмен: Аркхем Сіті», ця історія розгортається передусім через діалоги, вибори та взаємини між героями.

Найсильнішою частиною стала фінальна серія. Її події можуть суттєво змінюватися залежно від рішень, ухвалених у попередніх епізодах. Такий підхід дає виборам гравця відчутну вагу й демонструє, як Telltale могла використовувати знайомого героя для створення історії з кількома різними напрямами розвитку.

Кожен епізод цієї пригодницької гри розгортається в тому самому селі, а значна частина подій відбувається в будинку Воллеса та Ґроміта. Водночас знайомий простір постійно змінює функцію залежно від нової пригоди.

Гра полюбляє спершу створювати враження смертельної небезпеки, а потім показувати, що загроза була цілком безпечною. Сюжети пов’язані з винаходами, бджолами, повітряними кулями та сиром. Після комедійних передмов гравцям потрібно розв’язувати головоломки, використовуючи предмети з інвентарю.

Такий формат робить «Wallace & Gromit’s Grand Adventures» доступним знайомством із пригодницькими іграми: тут немає потреби опановувати складні бойові механіки, адже прогрес залежить від спостережливості, взаємодії з оточенням і правильного застосування предметів.

«The Walking Dead Season One» стала визначальним комерційним успіхом Telltale, але її не варто сприймати як просту формулу, яку компанія могла гарантовано повторювати в наступних проєктах. За наведеними в рейтингу даними, ігри «The Walking Dead» продалися краще, ніж усі інші ігри Telltale разом узяті.

Перша гра майже самотужки досягла показника, що перевищував продажі всіх інших проєктів студії, включно з наступними частинами «The Walking Dead». Саме тому її розглядають як винятковий випадок, а не як доказ того, що успіх можна було без проблем відтворити в кожній новій історії.

На думку рейтингу, перша гра помітно сильніша за продовження. У «The Walking Dead: Season Two» основний акцент зробили на виживанні та мандрівці, тоді як три пізніші ігри, як вважається, знову й знову відтворювали конфлікт між доброю спільнотою та поселенням, показаним як зло. Перша частина залишилася найпереконливішим прикладом того, як вибори гравця можуть працювати в драматичній історії.

«Sam and Max: The Devil’s Playhouse» стала продовженням «Sam & Max Save the World» і посіла перше місце як найдивніша та найвинахідливіша гра Telltale про цих персонажів. Sam and Max — єдина франшиза, представлена в рейтингу двічі.

Сюжет зосереджений на Toys of Power — артефактах, які незвичайним чином змінюють ігровий процес. Вони не просто додають героям нові можливості, а й впливають на сам спосіб розв’язання головоломок і проходження сцен.

Окремою перевагою стали фінали епізодів. Кожна частина завершується настільки радикальним сюжетним поворотом, що він здається майже неможливим. Але саме ця неймовірна ситуація стає зав’язкою наступного епізоду. У результаті гра постійно підвищує ставки й перетворює серійну структуру на частину власного гумору та сюжету.

Спадщина Telltale виходить за межі інтерактивних драм

Telltale найчастіше згадують завдяки інтерактивним оповідям, у яких гравці впливають на дії персонажів через діалоги та інші рішення. Проте «Sam & Max», «Monkey Island» і «Wallace & Gromit» нагадують про іншу важливу частину спадщини студії — пригодницькі ігри з інвентарними головоломками.

Від «The Walking Dead» до «The Devil’s Playhouse» каталог Telltale демонструє два різні, але пов’язані підходи до оповіді. Компанія довела, що епізодичний формат може працювати і для драматичних рішень, і для абсурдних пригод. Її пригодницький напрям заслуговує не меншого визнання, а його традицію цілком могла б продовжити інша студія.