Уявіть, що ви віддали все, щоб перемогти зло, а через 80 років дізнаєтесь — воно нікуди не зникло. Саме це пережив Стів Роджерс у «Першому меснику: Друга війна». Для Капітана Америка боротьба з «ГІДРОЮ» була не просто черговим завданням — це був його особистий, давній рахунок ще з часів Другої світової.

Ще в «Першому меснику» він зробив усе, щоб знищити терористичну організацію, тісно пов’язану з нацистами. Він замерз, вірячи, що ця сторінка історії закрита назавжди. Але зустріч із «ГІДРОЮ» в сучасному світі стала для нього ударом, що торкнувся не лише почуття обов’язку, а й старих ран.

Чому боротьба Стіва з «ГІДРОЮ» була набагато особистішою

Викриття того, що «ГІДРА» проникла в Щ.И.Т., стало одним із найгучніших сюжетних поворотів КВМ. Організація, якій довіряли Пеггі Картер, Нік Ф’юрі та Наташа Романова, виявилася наскрізь корумпованою.

Але для Стіва це був не просто крах довіри. Його ненависть до «ГІДРИ» бере початок на війні, де він боровся проти них і нацистів разом із союзниками. Опинившись у льодах, він сподівався, що його зусилля були недаремними. Але, дізнавшись про реальні події XX століття — від Нюрнберзьких процесів до Холодної війни, де США використовували колишніх нацистів у розвідці, — він усвідомив: зло не зникло, воно лише причаїлося.

І саме він мав поставити у цій історії остаточну крапку.

Як «Друга війна» підтвердила найгірші побоювання Стіва

У «Першому меснику: Друга війна» страх Стіва справдився. Деякі нацистські злочинці фактично уникнули покарання та зайняли ключові позиції у новій «ГІДРІ». Найгірше було те, що під їхнім впливом опинилися люди, яким він довіряв.

Олександр Пірс, із яким він працював у Щ.И.Т., виявився одним із лідерів терористів. А зустріч із Бакі Барнсом, перетвореним на Зимового солдата, стала болючим нагадуванням, що «ГІДРА» забрала у нього не лише віру, а й близького друга.

Стиву було недостатньо просто перемогти ворога — він хотів знищити «ГІДРУ» повністю, щоб вона більше ніколи не відродилася.