Люк Скайвокер залишається одним із наймогутніших джедаїв у «Зоряних війнах», однак він не є беззаперечною вершиною можливостей Сили. До того ж поняття «могутніший» не обмежується сирою силою: важливими є бойові перемоги, володіння здібностями, досвід, майстерність, природний потенціал і здатність чинити опір темній стороні.

Люк починав як фермерський син із Татуїна, який майже нічого не знав про Силу. Після навчання в Обі-Вана Кенобі він став вправним фехтувальником, опанував телекінез і відчуття Сили, а згодом отримав звання майстра-джедая. Люк переміг Дарта Вейдера, вистояв перед спробами Імператора Палпатіна схилити його на темний бік і допоміг Вейдеру відмовитися від шляху ситхів. Проте в багатьох конкретних аспектах інші користувачі Сили продемонстрували більше.

Мейс Вінду вважався одним із найвидатніших воїнів Ордену джедаїв ще до того, як Люк почав опановувати Силу. Під час битви на Джеонозисі він прорвався крізь сили сепаратистів, переміг Джанґо Фетта й продовжив битися до прибуття Йоди та армії клонів. У роки Війн клонів Вінду командував військами Республіки та протистояв її найнебезпечнішим ворогам.

Після того як Енакін Скайвокер повідомив джедаям, що канцлер Палпатін є Дартом Сідіусом, Вінду разом із трьома майстрами вирушив заарештувати ситха. Сідіус убив інших трьох джедаїв, але Вінду здолав його в поєдинку на світлових мечах і вибив зброю з його рук. Лише втручання Енакіна змінило перебіг сутички.

Це дає Вінду сильніший аргумент у прямому бою, ніж перемога Люка над Імператором. Люк не підкорився маніпуляціям Палпатіна, але не здолав його фізично. Його головною перемогою стало моральне рішення відкинути темну сторону й повернути Вейдера до світла.

Надзвичайний потенціал Енакіна помітив Квай-Ґон Джинн на Татуїні. У хлопчика був винятково високий рівень мідіхлоріанів, через що Квай-Ґон вважав його Обраним. Ще до навчання в Ордені джедаїв Енакін демонстрував незвичайні інстинкти: під час перегонів на подах він реагував на небезпеку майже до того, як вона виникала, і досягнув результату, якого на той час не вдавалося здобути жодному іншому відомому людині-перегонцю.

Ставши джедаєм, Енакін використовував Силу, щоб посилювати рефлекси й рухи, застосовував телекінез у бою та відчував небезпеку, пов’язану з близькими людьми. У «Зоряних війнах: Атака клонів» він відчув загрозу для Падме Амідали ще до того, як на неї скоїли замах. Так само Енакін за допомогою зв’язку з матір’ю, Шмі Скайвокер, знайшов її на Татуїні, хоча не мав звичайного способу дізнатися, де вона перебуває.

Видіння смерті Шмі та майбутньої загибелі Падме посилили страх Енакіна перед втратою. Палпатін використав цей страх, переконуючи його, що темна сторона може запобігти смерті. Утім, Енакін так і не досяг повного потенціалу: поранення після дуелі з Обі-Ваном Кенобі на Мустафарі назавжди змінили його фізичні можливості. Саме цей нереалізований потенціал, успадкований Люком, стає підставою поставити Енакіна вище за нього.

Після поєдинку з Обі-Ваном на Мустафарі Енакін вижив, попри тяжкі опіки та втрату більшості кінцівок. Він був змушений користуватися кібернетичними протезами й системою життєзабезпечення у своєму обладунку. Та навіть із цими обмеженнями Вейдер став найстрашнішим силовиком Імперії.

Вейдер міг зупиняти бластерні постріли, душити противників на відстані та за допомогою телекінезу перетворювати навколишні предмети на зброю. Під час дуелі з Люком у Хмарному місті він атакував не лише світловим мечем, а й предметами, які жбурляв Силою. Крім того, після падіння Ордену джедаїв Вейдер роками полював на тих, хто вижив, здобувши досвід протистоянь з іншими користувачами Сили, якого Люк на той момент не мав.

У «Зоряних війнах: Повернення джедая» Люк переміг Вейдера, але відмовився вбивати його та переходити на темний бік. Зрештою Вейдер сам виступив проти Сідіуса, щоб урятувати сина. Люк здобув моральну перемогу, однак перевага Вейдера в досвіді та майстерності володіння Силою дозволяє поставити його вище в цьому рейтингу.

Йода прожив 900 років, століттями служив джедаєм, став великим майстром і навчав цілі покоління користувачів Сили. На цьому тлі Люк мав лише кілька років формальної підготовки. Більшу частину життя Йода присвятив вивченню Сили та вдосконаленню бойових навичок.

У «Зоряних війнах: Атака клонів» Йода за допомогою Сили зупинив уламки, які могли розчавити Обі-Вана Кенобі та Енакіна Скайвокера, а потім вступив у поєдинок на світлових мечах із графом Дуку. У «Зоряних війнах: Помста ситхів» він бився з Дартом Сідіусом у залі Сенату, відбивав його атаки й пережив їхнє протистояння Силою.

Йода не здобув вирішальної перемоги над Сідіусом, але його багатовікові знання, а також битви з Дуку та Імператором дають йому вагомішу позицію, ніж Люку.

Дарт Сідіус десятиліттями приховував свою справжню особу від джедаїв, водночас керуючи Галактичною Республікою в ролі канцлера Палпатіна. Він організував Війни клонів, маніпулював Енакіном Скайвокером і використав конфлікт, щоб створити умови для знищення Ордену джедаїв та утворення Галактичної Імперії.

Його блискавки Сили могли здолати досвідчених користувачів Сили, а телекінез дозволяв виривати великі сенатські платформи з їхніх місць і жбурляти їх у Йоду під час дуелі в «Зоряних війнах: Помста ситхів». Йода пережив це протистояння, але жоден із них не здобув остаточної перемоги.

У «Зоряних війнах: Повернення джедая» Люк вистояв перед спробами Сідіуса навернути його, проте не зміг здолати Імператора. Палпатіна зрештою вбив Вейдер, скинувши його в реакторну шахту «Зірки смерті». Тож перемога Люка над Сідіусом була передусім відмовою підкоритися його владі, а не доказом фізичної переваги над Імператором.

Рей розпочала свій шлях у «Зоряних війнах: Пробудження сили» без навчання в Ордені джедаїв, але надзвичайно швидко опанувала Силу. Перебуваючи в полоні на базі «Старкіллер», вона застосувала навіювання, а згодом за допомогою Сили притягнула до себе світловий меч Енакіна Скайвокера, відібравши його в Кайло Рена.

До подій «Зоряних війн: Скайвокер. Сходження» Рей опанувала зцілення Силою — здатність передавати іншій людині власну життєву енергію. Її зв’язок із Кайло Реном дозволяв їм спілкуватися на величезній відстані та взаємодіяти з предметами через Силу. Зрештою цей зв’язок став настільки сильним, що Рей змогла передати Кайло світловий меч Скайвокера під час їхнього протистояння.

Почувши голоси джедаїв минулого, Рей зустрілася з Палпатіном і відбила його блискавки Сили назад у нього самого, убивши Імператора. На відміну від Люка, який опирався Сідіусу, але зрештою став свідком його фізичної поразки від рук Вейдера, Рей безпосередньо здолала Палпатіна. Саме це є головною підставою для її першого місця.

Люк залишається винятковим джедаєм

Люк Скайвокер не втрачає статусу одного з найвидатніших героїв «Зоряних війн». Його природний потенціал, перемога над Дартом Вейдером, опір Палпатіну та здатність повернути батька до світла вирізняють його навіть серед наймогутніших користувачів Сили.

Однак шість постатей вище за нього перевершують Люка з різних причин. Мейс Вінду має переконливішу перемогу в прямому бою, Енакін — нереалізований потенціал, Вейдер — багаторічний досвід полювання на джедаїв, Йода — дев’ять століть знань, Сідіус — масштаб влади й майстерності, а Рей — здатність безпосередньо перемогти Імператора.