Ще до ери спільних всесвітів і рекордних кадрових зборів жанр виростав на сміливих експериментах. Ці стрічки показують усе розмаїття супергеройського кіно: від грайливого до готичного нуару, від щирих історій до їдкої сатири.
10. «Токсичний месник» (1984)

Культовий хіт Troma: прибиральник Мелвін після інциденту з відходами стає потворним, але добрим захисником слабких. Поєднання жорсткості та щирості, DIY-естетика і бунтівна енергія — витоки «жорсткого» супергеройського кіно.
9. «Таємничі люди» (1999)

Дотепна пародія й тепла ода аутсайдерам. Кольорові декорації, кумедні псевдоніми, справжнє товаришування — доказ, що самоіронія й супергерої чудово співіснують.
8. «Супермен» (1978)

Доннер задав стандарт історії становлення героя: міфічний розмах і людяність. Кристофер Рів — зразок поєднання скромного Кларка й благородного Супермена. Кіно, що дарує віру в диво.
7. «Людина пітьми» (1990)

Ранній авторський комікс-фільм Сема Реймі: вчений Пейтон Вістлейк, спотворений і одержимий помстою, приміряє синтетичні маски та стирає межу між героєм і монстром. Трагізм і чорний гумор в одному флаконі.
6. «Бетмен» (1966)

Кіноверсія серіалу з Адамом Вестом — чиста комедія: абсурдні гаджети, шалені плани лиходіїв, напускна серйозність героя. Веселе нагадування, що супергерої можуть бути грайливими.
5. «Блейд» (1998)

Суворий R-бойовик, що переосмислив тон жанру: хореографія боїв, техно-стиль, харизма Веслі Снайпса. Показав, що «другорядні» персонажі тягнуть франшизи, а екранізації можуть бути дорослими й комерційними.
4. «Бетмен: Маска фантазму» (1993)

Фільм зі світу «Бетмен: Мультсеріал». Нуарний детектив про жертви хрестового походу Брюса, де кохання і провина переплітаються з таємничим месником. Один із найемоційніших фільмів про Бетмена.
3. «Бетмен» (1989)

Готем Тіма Бертона — оперна сцена для темної казки. Стриманий Бетмен Майкла Кітона, яскравий Джокер Джека Ніколсона, саунд Елфмана і візуал, що визначив вигляд «темного» супергеройського кіно.
2. «Ворон» (1994)

Поетична історія помсти з магнетичним Брендоном Лі. Дощові вулиці, рок-саунд і щемка емоція — доказ, що жанр може бути інтимним і водночас масштабним.
1. «Супермен 2» (1980)

Більше видовища й більше особистої драми: Зод, Урса та Нон проти Метрополіса, а Кларк вагається між любов’ю і обов’язком. Класичний еталон того, яким має бути сиквел.